Куди летіли часточки піску,
Коли би підійнялись хвилі?
Усе сміття і риб’ячу луску
Залишили на схилі…
Схилився берег перед силою
І віддав він вітрові пісок
Тужив достатньо вже за милою,
Бо чув у морі співучий голосок.
Хвилі, розмийте берег золотистий
Та понесіть пісочок в далечінь
Там вітер побудує берег чистий,
Усяких посадить насінь;
Наблизить його ще на один крок
До того таємного співу
І полетить він далі до зірок,
Подалі від свого посіву.
Летіли часточки піску слухаючись хвиль
Тягнув їх ближче голосок чуттєвий.
Долати ще багато треба миль
Процес цей зовсім не миттєвий
І поки гнався берег дрібний
За голосом ніжним, підозрілим
Місяць неповний, чужий,
Дратував світлом білим.
Завивання вітру, плескіт хвиль
Створили пісеньку чудову
І вигаданий співу стиль
Вважався берегом та іншими за мову.
Билися хвилі об рифи
Зникали часто кораблі
Раділи безтурботні чайки-грифи
Літаючи близько від землі.
Куди тепер пісок полетить?
Чого він на зубах хрустить,
Не даючи волі слову.
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194281
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2010
автор: sashassop