Як добре жити одному,
Десь у безлюдному краю,
Та як подумати гарненько,
То й тут проблема постає,
Бо сам один,ти,в світі є.
Коли живеш серед людей
Із чистим серцем і сумлінням,
Так розумієш ту проблему,
Яка у світі постає.
Той яд і гріх,що
Процвітає й від людей
Розум забирає.
Колись усі робили "просто так",
А зараз хабар і ніяк!
Це гроші,гроші всіх згубили
Й ті,хто нажитися хотіли.
Куди не глянеш - скрізь
Одне:ті кляті гроші...
А їх все мало!
Якби текли Дніпром-могучим,
То й так би було
Ненасицтво,бо жадність
Серце б узяла.
Як хворий лежить і
Вмирає й надія вмерла -
Все погасло,а люди
Твердять,що живе і
Вилікують,не умре!
Тільки їм гроші назбирай
Й в кишеню довгу лиш
Давай.
Коли розумная дитина
Схотіла вчитись,як людина,
То на ноги стать не зможе,
Поки гроші не поможуть.
Учора було все за безцінь,
А сьогодні гривень з сто.
Учора друг,а завтра -
Ворог;усе убили тії гроші.
...І невідомо,що чекає,
Як гроші владарями стануть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194375
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2010
автор: Ірина Калина