Цю мить приблизити спішу.
Цю мить прискорити я мрію.
Прошу руки, руки прошу.
Я запевняю, я зумію!!!
Прошу руки я Вашої дочки!
Вона цілком моя вже половина.
Її нестиму я через роки.
Вона мною кохана і єдина.
Прошу віддати найдорогоцінний скарб.
Мені на вічне зберігання.
Ця тема не потерпить міркувань.
І не потерпить Вашого вагання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194426
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович