Чорні пасмурні дні огортали її
Дивним плетевом сліз на очах.
Літом теплим колись снились їй уві сні,
В ніжну душу вселяючи страх.
Мчали коні у вись до холодних дощів,
Залишали по собі лиш тіні.
Вже не буде тих днів, о, не буде тих днів,
Де кохалися ви у цвітінні.
Спогад швидко мине, і забудеться мить,
Бо минулим лиш жити - даремно.
Хай не плаче душа, нехай серце не спить,
Нема щастя в очах, в яких темно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194447
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2010
автор: k-ivanka