Як на готку вона була надзвичайно красива. Вона була дуже бліда й мала густе,блискуче,чорне волосся. Її губи були неначе змазані кров’ю, А зуби білі неначе молоко. Вона нагадувала вампіру,наречену Дракули. Її звали Мортішею,лише нерозуміючі батьки називали її Женічкою.
Вона ніколи не турбувалась про свій зовнішній вигляд,але сьогодні був особливий день—її День Народження. Вона одягла улюблену,чорну,довгу спідницю й туго затягнула червоний корсаж. Вперше за багато років Морті була вдячна своїй матері,а саме а те ,що її День Народження припадав на п’ятницю 13.
Пролунав дзвінок в двері. Вона крикнула рідним що відкриє сама,адже вже знала хто прийшов.
Це був її хлопець—Диявол. Вони були ідеальною парою. Обидва самі відомі готи в місті,обидва надзвичайної вроди. Їх часто зрівнювали з подружжям Адамсів.
Диявол обійняв та поцілував Мортішу,а потім вручив їй чорну,заворожуючу гітару. Морті поцілувала його й вони відправилися до склепу де й збиралися відсвяткувати День Народження Мортіші разом з друзями готами.
По дорозі вони зустріли колишню дівчину Диявола,а також колишню кращу подругу Мортіші—Смерть. Але це здається було вічність тому. Все зруйнувалось після того як Морті покохала Диявола. Тепер дівчата ненавиділи один одного.
Смерть попросила орті відійти поговорити. Вони пішли за великий дуб. Смерть не вела довгих розмов,вона сказала лиш декілька речень: »Вітаю. З усім,з Днюхою,з успішним особистим життям…радій…поки є час!».Мортіша розвернулась й піша. Потім на зло смерті при всіх поцілувала СВОГО Диявола.
Пара прийшла в склеп. Там лунав улюблений Мортішею хард-кор. Вона відчувала себе дійсно щасливою. Вона заплющила очі і хотіла їх відкрити щоб впевнитися що це все правд,але…не судилося. Все обличчя Мортіші почало дико пеки,було таке відчуття неначе тисячі лез впивалися в шкіру. Ще мить вона чула крики,а потім нічого….
Коли вона прокинулась в лікарні з нею були лише батьки. Дико боліло обличчя. Вона не питала в них що з нею,і вони самі не казали. Їй чомусь не телефонував Диявол. Вона непокоїлася що з ним щось трапилось. На вихідних до неї прийшли деякі друзі й розповіли,що на їх її вечірку завітала стара подруга смерть і виправдала своє ім’я. Вона виплеснула в обличчя Мортіші сірчану кислоту.
Морті не непокоїлась ,що з нею…вона одразу ж запитала:
-А Диявол,що з ним?
-З ним все добре…
- То чому він не телефонує?
- Він повернувся до Смерті….Диявол вважає що вона його доля…Адже людина яка на таке пішла заради нього його дійсно кохає. Покрайній мірі так сказав він нам….
Мортіша закрила очі,і одразу ж відкрила…НІ, це був не сон!!!
Вона так мріяла попасти в пекло….Ну ось,вона тут.
Чому ж не рада?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194551
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2010
автор: Полінь-трава