Відповідь на:
Наталка Тактреба :: мій штата - Дакота
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188263
Вдягну я чоботи, що вищі за коліна,
Та й піду мандрувати у життя,
Можливо не повернусь і загину,
Побачивши усе навкруг «сміття»...
Штани у мене - майже колір хакі,
Цигарка в роті - чим я не ковбой?
Щоб бачили усі мене собаки,
Щоб думали, що я - новітній Ной...
У сексі я - то, майже, на роботі,
Облиш кохання, скрізь одна війна,
Щоб довше відчувати, - у чоботях,
Щоб слів не чути - вип'ємо вина...
«Понти» крізь пальці лізуть, мов голота,
Яка там віра - адже все рівно,
Дійшов аж до Америки, - Дакота!?
І тут теж криза? От одне багно...
Мабуть повернусь знову я до дому,
Вдягну свої бавовняні штани
Не бачив щоб ніхто того сорому
Й згадаю мудрість діда сивини...
Візьму до рук велику я лопату
І стану ту багнюку вичищать,
Щоб жити тут без заздрощів і страху,
Щоб ненькою Вкраїну називать!
09.06.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194644
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.06.2010
автор: Serg