Якщо ламати - то вже ламати…

Я  розриваю  старі  стосунки,
Модернізую  старі  світлинки,
Я  додаю  в  них  нові  малюнки  –
Корона,  ріжки,  крильця  зі  спинки.
Мені  не  сумно,  мені  не  страшно,
Мені  не  складно  послати  к  бісу
Всіх,  хто  спитає;  всіх,  хто  наважиться;
Всіх,  хто  під  руку  гарячу  лізе.

Я  розриваю  старі  стосунки,
У  мене  в  мозку  перевороти,
У  мене  дивний  feedback  на  дотики,
У  мене  комплекси,  в  мене  пунктики.
Мені  не  важко  змінити  імідж,
Мені  не  складно  кинутись  матом,
Коли  на  краще  вже  ніц  не  зміниш,
Якщо  ламати  –  то  вже  ламати!

Я  розриваю  старі  стосунки,
Мені  плювати,  хто  що  там  каже,
Мені  не  шкода  псувати  враження,
Коли  вже  вивчено  всі  лаштунки,
Коли  вже  здерто  й  роздерто  маски,
Забути  ролі  мені  не  важко,
Нема  суфлера  –  нема  підказки,
Шкода  лиш,  -  щойно  розбила  чашку…

07.05.2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194688
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.06.2010
автор: Ксенислава Крапка