Я так хотів сказати: пам’ятаю як казали мені дід,
За ті роки коли я був іще мала дитина,
Батька не стало ще раніше і перевернувся світ,
Бог вирішив забрати тата в ще беззахисного сина.
Мама мені віддала, так віддала все своє життя,
Так важко бути зараз і її уже немає.
Родина це усе, коли зникає розумієш почуття,
Це те чим ти живеш і що тебе у колії тримає.
Всі роки що я вже живу і ті які ще ні,
Знайти себе покликанням, своє я і свою родину,
Так важко говорити та потрібно це саме мені,
Почути знову: я люблю тебе, люблю мій сину.
8.06.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195042
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: КРІПАКОС