Я себе здивував – я в поезії знову
І у римі підношу слова,
В строгім розмірі сам відшліфовую мову –
Так і служить мені голова.
Я себе здивував, повернувся зі світу
Де не сковує форма мети,
Де любов і душа не витримують квіту
І співають.., та тільки не ти.
Здивував цю весну, що від подиву біла,
І в садах здивувались шпаки…
Я усіх здивував, але ти збайдужіла, –
Краще б було усе навпаки.
05.04.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195076
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: Богдан Стасюк