До Івана Котляревського
Довіку, Іване,
Твій цвіт не зів*яне:
І в мирі, і в герці
У кожному серці –
Дівочім, юнацькім,
Селянськім, козацькім –
Зростатиме вільно,
Стосмішно й стобільно:
То ясенем буйним,
То явором чуйним,
А чи на калині
В співучій долині...
Знайдеш, поцілуєш
І з ним помандруєш
До рідної хати,
Де батько і мати,
Де карії очі,
Чекають щоночі.
В них – ціла Вкраїна твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195186
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.06.2010
автор: Гречкосій