Чому пішла від нас так рано?
Тебе ще світ з обіймів не пускав.
Ось щойно ти казала перше слово "мамо",
й вогонь у серці ввись тебе здіймав.
Тебе тримали сутінки життя
і обіймав ще ніжно вітер,
хоч з неба падала сльоза,
цей світ казав тобі ще жити...
Одна лиш мить, хвилини три -
і доля линула по світу.
любов мина, і разом з нею ми,
та не забути нам твойого цвіту.
Сімнадцять років юних промайнуло,
та чомусь байдуже було рокам.
Вони пройшли, їх наче і не було...
та байдуже не було лиш зіркам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195396
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.06.2010
автор: Ксю...