Мій розсудок йде під акорди спліна́,
Випивши мене до дірявого дна .
Набравши повні легені диму,
Віддаю віршам сигаретну риму.
На околицях присутності літа
Сидить моя душа не одіта –
Гола самозванка…
Самотності брудна коханка.
Змінює свою траєкторію біль,
перетворившись на серцеву цвіль.
Мій розсудок йде під акорди спліна́,
Випивши мене до дірявого дна .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195515
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.06.2010
автор: Fobia