Спітніло небо.

Спітніло  небо,  виснажилось  під  утиском
Ваших  невблаганних  бажань  і  думок.
Воно  ж  дихає,  воно  ж  було  пророком
Твого  дешевого  і  не  потрібного  життя.  Спок!

Припустимо,  що  завтра,  прокинувшись  під  вечір,
Ти  почнеш  рятувати  свою  карму  і  душу,
Але  кому  потрібне  каяття  порожніх  дир?
Відверті  зізнання  про  злочини,  відомі  кожному.

Невже  ти  думаєш,  що  коротка  молитва  в  нікуди,
Змінить  чи,  тим  паче,  поміняє  твоє  життя  на  нову  історію,
Історію  відданого  небу  і  грозі  Іуди?
Наївний.  Воно  запам’ятало  твої  очі  кольору  табаку!

Постав  свій  телефон  на  беззвучний  і  чекай…
А  що  ти  думав?  Смерть  в  твоєму  випадку  –  щасливий  квиток!
Воно  підготувало  тобі  безпрограшну  акцію  «Взяв-віддай».
Ти  спи,  спи.  Зранку  розповіси,  що  за  дзвінок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195634
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.06.2010
автор: ПУПС