Метушаться думки пустотілі
У занедбаній вкрай голові.
Недосяжними бачаться цілі,
Загортаючись в сни колові.
Сни по колу спливають циклічно,
Загубився до них інтерес.
Прогресує, поволі, хронічно,
Запозичений в когось регрес.
Все змішалось до купи безладно
І на серці іржею взялось.
Хто вважає, що жити не складно,
Той не знає, що це лиш здалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195714
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.06.2010
автор: Корчагін