Мовчати бо зайві слова,
нема кому душу відкрити.
Ти бути як всі не змогла,
за все в житті треба платити.
Мовчати коли не живеш,
і серце від болю не б’ється.
Хоч тяжко але далі йдеш,
і щось неодмінно стається.
Мовчати і грати лиш роль,
вдягнувши маску і жити.
Навіщо потрібна любов,
яка тебе може згубити.
Навіщо друзів шукати,
які тебе зрадять завжди.
Як важко образи прощати,
зостануться в серці сліди.
Мовчати й тримати в собі,
все те що так хочеш сказати.
Так важко боротись одній,
тобі треба сильною стати.
Такою як вічна стіна,
яку неможливо зломити.
Хоч доля нещадна й важка,
життя треба гідно прожити.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195739
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2010
автор: Sunyachok