Засинай, до світанку лишилось так мало,
Ти втомився і треба поспати.
Засинай під небесним м"яким покривалом
І душа перестане стогнати.
Засинай, я шептатиму нам обереги,
Відганятиму темні кошмари.
Хай присняться тобі зорепади і пледи,
Такі теплі,як сонячні чари.
Засинай, наші пальці сплітаючи ніжно-
Замість холоду чвар дотик руки.
Чиїсь тихі кроки... мій шепіт поспішний:
"Просинайся... За нами прийшли!.."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2010
автор: Вікторія