Дзвінок увірвався о третій ночі
«Приїдь терміново, сказати щось хочу»
Що вдів і що взув я не пам’ятаю
Лечу до машини й сам себе питаю
Чи не захворіла, погане щось сталось?
Ковтаю розмітку, минаю квартали…
Лечу мов стріла щоб швидше до тебе
Коханій погано, я поруч треба
В думках пригадав, що я не один
В мені ж бачиш ліки своєї біди
Мені подзвонила і просиш приїхать
Тобі я важливий, тобі я не втіха,
Нарешті молитви дістались до Бога
Поет над мажором здобув перемогу
Пориви душі переважили гроші
Тобі почуттів моїх щирість дорожча
В під’їзд я неначе на крилах влітаю
В квартиру заходжу, що сталось питаю
Всі речі твої у валізах стоять
Мов вирок в вустах «Відлітаю я
Чекає у Ніцці шикарний будинок
Прийде на весілля знатна родина
Пробач, не проститися я не могла
Тепер прощавай, й не тримай зла»
Сказав я «Щасти, я все розумію»
І вийшов з під’їзду а серце німіє
І зовсім не слухають руки і ноги
Скоріш за кермо! Втекти! У дорогу
І з дальнього світла перЕйду на ближній
Я лишній тепер, я тепер колишній
Мов лінія став наш трикутник любові
«Ти лишній» — читав я у кожному слові
Від болі у грудях давлю не педалі
Мені не цікаво… байдуже що далі
І навіть якщо промину поворота
Я лишній – ніхто і не буде проти
Пускаю кермо, давлю на педалі…
Чим далі б злетіти, упасти б чим далі
Та вперлася доля, заглух мій мотор
Років пережитих спинився повтор
Машину уздовж бордюру понесло
Душа не померла, вона воскресла
Спинилось моє недом, яте авто
Подумав я «Смерті не вартий ніхто!»
І ще раз вже щиро подякував Богу
Що дав шанс спочатку пройти дорогу
Із митями радості й митями і болі
Де буде нове почуття любові
І де вже не будуть із долею жарти
Бо вірити варто і жити варто!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2010
автор: MC_Yorick