І знов я змушена топтати небо
І знов ховатися у снах
І знов кришити гордість треба
І знов віддатись просто так...
Ти знову мій, я знаю, ні-то будеш
Ти знову інший, може як і я
Ти знову той кого так просто не забудеш
Ти знову сором мій, без каяття...
Я знов пропала, і не пожалію
Я знов не втрачу час, це факт
Я знов від тебе тихо млію
Я знов віддамся, вже не в снах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2010
автор: marta_kraus