Ми живемо у час творінь,
Величних технологій,
У безкінечності мрій,
Що грізно йдуть в двобій.
Ми прагнем знань,
Ми хочем слави,
Багатства,величі й забави.
А де мораль,що нас ростила,
До істини й добра привчила?
Де ніжні неньчині слова,
Які творили дива?
Й вже домінують зовнішні ознаки,
В життя ведуть лиш гроші і зв'язки.
А споконвічні символи пішли,
На другий план все понесли.
За одягом тебе зустрічають,
За одягом тебе й випроводжають.
І як не зміним ці закони ми,
То світ наш стане покладом пітьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196054
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2010
автор: Ірина Калина