Пост скриптум – все несказане між нами,
Маленька сповідь серця між рядків,
Слова розбились й виклали орнамент.
Із половинок значно менших слів.
Пост скриптум – йдеш і опустивши очі,
На аркуш білий скапують крапки,
І під диктовку вітряної ночі
Нотує осінь втомлено рядки.
А над землею воскресає тиша,
У світі, не розбудженому ще,
Де ти натхненно пишеш, пишеш, пишеш…
По гладі вулиць вицвілим дощем…
Хай кожне слово – з тріском рветься нитка,
На зламі двох натягнутих світів.
Та ти залишив теплий свій пост скриптум,
В одному з невідправлених листів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196071
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2010
автор: Farjen