Чому, коли так хочеться сміятись,
Приходить сум, стираючи красу...
Чому так важко щось мені діждатись?
Чому я знов запитую “чому”?
Чому плестись не хочеться в майбутнє?
Спиняюсь і дивлюсь у нікуди...
Чому мені близьке усе незбутнє,
А з дійсності так хочеться втекти?
Чому я знов запитую даремно
І відповідь не пробую шукать?
Чому пишу я ці рядки натхненно,
Коли немає їх кому читать?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=19625
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.09.2006
автор: Люда