Бог так тяжко працював,
щоб створити досконалість,
він стихії всі зібрав,
щоб когось знайти їм замість.
У воді граційність й сила,
дух мов ніжного чуття,
у землі родючість й віра,
дух відродження життя.
Вітер ніс в собі свободу,
дух незломного буття,
а вогонь мав власну вроду,
він був шлях до каяття.
Всі стихії об'єднались,
і ввібрали небеса,
потім різко розірвались,
і з'явилася краса.
Це була дівоча врода,
що єднала в собі світ,
це була сама природа,
янгол ніжний, дива цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196588
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2010
автор: Skifius