О, що то є – поезія життя!
Життя людського смутку і краси.
Тепла, любові відчуття
І на щоці гарячої сльози.
І біль, і радість у очах...
Чи може все душі приснитись?
Тримаєш щастя у руках
І просиш долю залишитись.
На мить, одну лиш тільки мить,
Таку мрійливу, нескінченну...
Душа, мов струни, забринить
Й вона десь зникне тихо й незбагненно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196719
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2010
автор: Євгенія