Спрага мучить так мене
до твого тіла і думок,
де ми з тобою тільки в двох.
І тих обіймів й поцілунків,
що залишають слід свій у душі,
у серці біль і крик у голові.
Не можу вирватись з міцних я рук,
минуле трима мене біля себе.
Я вслід кричу майбутньому про тебе,
та воно не впуска тебе до мене.
Тому знов і знову повертаюсь у ті дні,
де ми з тобою лиш одні.
Теперішнє - я тут , ти там.
Між нами час, що проти нас.
Він проклав оту стежину,
протоптану моїми думками,
вкриту слізьми і безсонними ночами,
що веде до тебе,
де ти лиш спогад тепер для мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2010
автор: Оля2010