Травневе сонце вперто йде в зеніт,
Пилюка вкриє все, що вкриє піт,
Гарячий подих вітру у лице,
Але історія ця не про це…
Воно… Воно усюди і завжди…
Без нього ти нічого не сади.
У ньому сила вся, у ньому смак,
Без нього не обійдешся ніяк…
А вишні цвіт – мов білий-білий сніг,
Кружляє, стелиться мені до ніг,
Навколо мене – запахи весни,
Але історія ця не про них…
Воно не пахне, ні. Воно смердить !
Про нього не забудеш ні на мить…
Воно на ногу капнуло мені !
О, так…. Колись я знав і кращі дні…
Природа милосердна не завжди,
Але земля втомилась без води,
І вдарив грім… Дощ… Слава небесам !
З ним землю залишаю сам на сам…
Ось ніби й все. Ви хочете мораль ?
Ну то послухайте, мені не жаль:
Життя коротке і найкращі дні
Не проводіть, будь-ласка, у лайні…
24.05.2001р. Corvin
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197021
Рубрика:
дата надходження 22.06.2010
автор: Corvin