Настрій з смаком корвалолу,
Надумана байдужість та безвісті пропавший сон
Скрім року крізь потужну гарнітуру
Кричить з душею в унісон.
Усе найкраще минає не почавшись
Усе гірке вживається без просу
Так намагається мене зламати
Та смерть, що у підвалі гострить косу.
Тож залишаються лиш сльози.
Ні, не на показ, а для себе
Бо найщиріше плачу я
Коли зі мною плаче небо…
Та мертва тиша навкруги
легеньке світло нічних зір
і знов розмазане чорнило
та у сльозах м'ятий папір..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2010
автор: Оксана Ляш