а якщо завтра
не прокинемось?
мерехтіння кістлявих думок
кидає в розпач
нагострені ножі
мого серця
полуниця в відерці
внутрішнього лабіринту
блукання
страждання
пронизує зранку
п'янкий аромат
твого дихання
наливай по вінця
молоде винце
настояне з нектару
приторних губ твоїх
ненаситних
колоритом та насолодою
наповнює чарку
беззвучне шептання
твого серця
роздертого
заплямованого
брудними думками
мого его
яким ніколи
ніколи
не стати реальністю
буденністю
переплестись
у вічність
мрія понад усе
все інше
під суїцид
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197156
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2010
автор: ПУПС