І так незносоно одиноко
І ніч страшна і день не сяє
Як поруч рук Твоїх немає
Як ніжних слів Твоїх не чути
Та сни без Тебе все отрута,
Що душу крає на шматки,
А я кричу,- Де Ти, Де Ти?
У відповідь журба німа,
шепоче,все,-- її нема,
І я тепер уже не я,
Весь розчиняюсь, пропадаю,
І долі не кляну не лаю,
Я мовчки тихо помираю,
Без пекла, раю, снів, молитв,
Без світла, тіні,- просто вниз,
У прірву падаю без сил,
Без крил, надій та сподівань,-
Я просто зникаю, втрачаю життя,
Яким ТИ для мене була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2010
автор: mesha