Після крижаного душу
Я зігріваюсь охоловшим чаєм
Він топиться у кубах цукру
Та я його не допиваю…
Беру зелену запальни4ку
І задихаюсь ,як вона
Бо в ній нема вже керосину
Ним не покрито навіть дна…
Шукаю сірників коробку
А там лише один приник
Крихкий, немов річний пісок
Він десь з тремтячих пальців зник…
Що ж, полум'я мені не світить
Воно не кориться словам.
Та в цей момент за його промінь
Я б1льше,н1жи життя в1ддам…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2010
автор: Оксана Ляш