вже не мен1. .

Прикушую4и  терпк1  губи,
Ти  тихо  спалюєш  цей  день,
Цигаркою  в1н  дотл1ває,
В  мелод1ї  сумних  п1сень.
Кр1зь  грубу  кос1в  гарн1туру
Ти  ще  не  4уєш  моїх  сл1в,
Розбити  справд1  тиш1  муру
Ти  б  не  зум1в  4и  не  схот1в..
А  я  вдивляюсь  в  окуляри
1  все  шукаю  там  життя,
Та  там  немає  мен1  м1сця,
1  лиш  пром1ння  каяття..
Я  так  люблю  твою  оправу
1  41тко  ба4у  все  у  н1й,
Судд1  б  пора  закрити  справу
Й  в1ддати  тебе  справд1  т1й,
В1ддати  т1й,  що  заслужила,
Як1й  писатимеш  п1сн1,
А  я  легким  штрихом  4орнила
Назву  цей  в1рш  «Вже  не  мен1»..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2010
автор: Оксана Ляш