Вірші мої належать не мені,
Хазяйка їх твоя чарівна врода,
Мої тут тільки біль і насолода
Писати їх для тебе день при дні.
Папір кричить, а губи мовчазні,
Така вже є чомусь моя природа.
За це мені маленька нагорода,
Зі мною поруч ти лише у сні.
Ніколи не зайдеш до мого дому,
Де ніби напророчено одному
Проводити години у журбі.
Вслухатися у серце, що болить.
Та є у цьому і щаслива мить,
Писати щось присвячене тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2010
автор: Курпіль