Я зупинивсь на стежці що вела до Бога…

*  Я  плакати  не  буду  вже  мабуть  
*  І  більше  вже  мабуть  не  засміюся  
*  Мене  уже  не  має  ти  забудь  
*  На  світло  більше  вже  не  повернуся  
*     
*  Я  зупинивсь  на  стежці  що  вела  
*  До  Бога  бо  не  має  більше  сили  
*  Йому  хотів  сказати  ..забув  слова  
*  Мене  забути  люди  їх  просили  
*     
*  Що  далі  буде  ..ні  не  знаю  я  
*  Піднятися  з  колін  чи  повернутись  
*  Можливо  це  дорога  не  моя  
*  А  я  ж  хотів  до  світла  доторкнутись  
*     
*  Побачити  тепло,  тепло  світів  
*  Високо  над  будинками  літати  
*  Цього  маленьким  я  у  снах  хотів  
*  А  зараз  в  снах  я  мушу  просто  спати  
*     
*  Далеко  зорі,  небо,  небеса  
*  Я  бачу  їх  та  мені  не  дістати  
*  Я  відчуваю  там  якась  краса  
*  Треба  піти  на  стежку  знову  встати  
*     
*  Холодний  вітер  холодно  мені  
*  Нема  кому  мене  уже  зігріти  
*  Земля  палає  світ  уже  в  війні  
*  Я  до  останнього  разом  маю  горіти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197538
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2010
автор: КРІПАКОС