КОЛИСЬ І ТЕПЕР

Благословенна  будь  повік
Свята  історії  сторінка:
Як  був  самотнім  чоловік,
На  білий  світ  з'явилась  жінка.
Була  гаряча  до  труда  ж!  -  
Звільнила  руки  молодечі:
Гнізда  родинного  вантаж
Вона  взяла  собі  на  плечі.
Її  обранець,  пращур  мій,
Колись  роботи  мав  доволі,
Його  думок  гарячий  рій
Витав  у  лісі  десь,  у  полі.
Він  лук  не  випускав  з  долонь:
Потрібно  звіра  упіймати,
Бо  жінка  розвела  вогонь  
Печеню  готувати.
...Пройшли  роки,  змінився  світ,
Купуєм  м'ясо  в  магазині,
І  не  полює  на  обід
Вже  чоловік  нічого  нині.
Тепер  він  вчений,  дипломат,
Широкі  в  нього  інтереси,
Йому  вигукують  "віват!",
Його  привозять  мерседеси.
А  жінка,  тільки  зайде  в  дім,
Диплом  ховає  у  кишеню
І,  як  колись,  передусім
Готує  милому  печеню!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197613
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 24.06.2010
автор: Софія Вдовиченко