Захмарене, потемніле небо,
Морщить сердито своє чоло,
Ось грозою вибухне скоро воно,
Блискавкою розірве хмарин руно.
Поринуть з них вод потоки,
На землю, стомлену сонцем,
Проллються хмільним вином
На ліси, сади, поля, городи...
Напоять їх жаданою вологою,
Такою солодкою і п'янкою...
Умиють тремтливе листя ніжністю,
Огорнуть прохолодною свіжістю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197634
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.06.2010
автор: Макієвська Наталія Є.