Ми на війні зустрілися з тобою:
Ти - лейтенант, я - медсестра.
Коли загін повів вночі до бою,
З тобою, милий, поруч я була.
За кулею свистіла знову куля,
Спадвав з дерев тривожно юний цвіт.
Я кожною клітинкою відчула,
Як захитався під тобою білий світ.
Ти осідав на землю тихо і несміло.
Десь цвьохкав кулемет із-за ріки.
О, як тобі, коханий мій боліло,
Як кров текла із серця з-під руки...
Як зав'язь, розвивалося кохання,
І ми ж іще недострічали весни!..
Невже надії марні й сподівання?!
Воскресни, милий мій, воскресни!
...Ти відлетів... Я остал́ася
Від горя сива і німа.
О, як жорстоко з нами повелася
Навіки проклята війна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197697
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.06.2010
автор: Софія Вдовиченко