А осінь ще довго у вікнах мовчатиме.
Про золото тих…. напівсонних повік.
І посмішку ту, що в душі відпечатана,
Немов безкінечність незрима - навік.
У грудях крильми, білим голубом билося.
І в спогади вічність впліталась дрібницями.
Ті очі, здавалося, небом дивилися
Волошками в полі …магнітом-зіницями
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2010
автор: Журавка