Не судіть строго,мій перший верлібр.
Ми вигадуєм дурні фрази
Ми пишем вірші без сенсу...
А потім все це проклинаєм
Згодом про це забуваєм
І все спочатку наченаєм...
Навіщо?
Набридло!
Так болче на серці на душі...
Й нехочу вже писати я вірші!!!
А треба...
Бо забудуть...
Назавжди...
І незгадають...
Якби вдосконалений поет не був!
І будуть всі вірші безсмертні по куткам
Зашарпані.
Рвані.
Забуті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2010
автор: Полінь-трава