Я безнадійно сплутала нитки-
В цім хаосі уже не розібратись.
Тут і проблем затягнуті клубки,
І помережана, тремтлива радість.
Я безнадійно сплутала нитки,
Тож мені вже не вийти з лабіринту.
Я спопелила трапи і мости
І записала вічність у постскриптум.
Я ненавиджу час і пути рамок,
Міняю дні на мить терпкого щастя,
На дику ніч міняю тихий ранок
І рву сторінки літ, де я нещасна.
Тепер я розглядаю плутанину,
Домашня й абсолютно непарадна,
Заплутана в ниткову павутину.
Напевно, з мене кепська Аріадна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2010
автор: Вікторія