Умію бути злим, і облизнувши
Цей світ, прицмокнувши сказати, що лаjно,
Забити горло спогадом минувшим,
Продати душу тіла і душі майно.
Умію бути добрим – це погано,
Корисливий затріпає вольтаж.
Смакую власну ртуть, рахуючи догани,
Per mea culpa розчинився мій міраж.
Умію бути щирим, тихо – мовчки,
Так тихо, наче ковзають думки
Обличчям підставляючись під зморшки.
Бруківка надто вогка. Крапки три.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198067
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2010
автор: Нетутешній