Якби Ти вів. .

Якби  я  могла.
То  з-під  підлоги
бився  б  пагін  виноградної  
лози.
Він  би  продирав  зошити
і  блукав  у  всемережжі  
кріль  екрани.
Енергетичні  канали  
відкрилися  б.
І  ви  усі  знали  б,
що  я  стою  коло  вас.

Раз!ч-ч-чХлоп  у  долоні
і  вибіжать  мавки.
Напівголі,  вільні.
Застрибають,  заведуть  до  лісу,
кинуть  вінком  у  воду
і  гладитимуть  руки,
виводячи  лінії
наче  Мойри.

Два!Оп!Хлоп!
загарчать  вовки
і  вовчиці.
Вишкірять  білі  зуби,
роздеруть  ці  штори
і  стіни  навпроти,
стрибатимуть
і  перетворюватимуться.

Три!Спи!Диви!
Сонце  з  усміхом-нареченою
розпече  травою  мою  ватру
і  зашипить  долонею  юо
мої  крижані  груди.

Дзень!День!
Загорить,  зашкварчить
і  засне...
ч-ч-ч

Ніч...
Візерунками  замалюю  простір
вихилясами  і  замудрую  туди
Тебе.
Бачу!Я  Тебе  бачу
між  завихринок  і  кущів.
Львів
і  чиїсь  очі.
Якби  я  могла,  
якби  Ти  вів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198156
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.06.2010
автор: Мойра