День охоплює світ…

Цвіт  величної    білої    лілії,

Під  Божницею    в"яв,  у    кутку...

День  охоплював  світ,  зводив  мрії,  -

Малював    чарівливу    ріку.  -

З  двох  боків,  вся,  у  буйному  зіллі,  -

Стрімкі  хвилі  -    її    бистрина;

Круті  вигини    горді    та  смілі,  -

З  Небес  світла  жива    глибина!  

Кінця-краю  тій  річці  не  видко,  -

Поміж  гір  та    долин  -    на  межі,

Вона    бігла  собі  кудись  швидко,  -

В  чистій    правді,  не  знаючи    лжі...

О,  якби  всі  втопити  печалі

У  таємній,  прозорій  воді...

Білі  квіти,  зів"ялі,  мовчали,  -

Про  що  мрії  були  їх,  -    тоді...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2010
автор: grycha