Буває так, що хочеться кричати,
Буває так, що хочеться ревти.
А інколи, і просто, помовчати
Щоб легко було знов вперед іти.
Й, напевно, так ніхто не зрозуміє
Чому найбільше віршів про сумне.
Що криється за словом "безнадія",
Чи варто брать чуже, як є своє?
Багато ще питань нерозгаданних
Без відповідей цікавіш. А як?
Ми маєм сенсу у житті шукати,
Бо кожен з нас живе не просто так...
Й хоч часто ми йдемо крізь чорні смуги
Давайте, хоч одягнем білий фрак?
Повторювала, і казати буду
"Бо кожен з нас живе не просто так"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198484
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2010
автор: Катерина Олешко