Із кутиків ледь-ледь рожевих губ
Стікав чомусь гарячий шоколад…
Той день у пам’яті стоїть, як древній зруб:
За ним – все шкереберть і невпопад.
Той шоколад гірчить і дотепер.
…І з інших уст не підсолодить мед
Ту гіркоту, що з пам’яті не стер,
Немов уроки передвічних Вед.
Літа, літа… Немов осінній клин,
За обрієм зникають. Зорепад –
Реінкарнація позаземних сльозин…
Я ж розлюбив гарячий шоколад…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198623
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2010
автор: Salvador