Немає сенсу вчитися літати,
Коли ти так боїшся висоти.
Немає сенсу вчитися мовчати,
Коли ти так боїшся самоти.
Не має сенсу вивчення галактик,
Коли ти просто вже не бачиш зір.
Без застережень й стратегічних тактик
Ти будь зі мною мій і просто вір.
Ми навчимося бачити зірки,
В калюжах на асфальті під ногами
І просто теплим дотиком руки
Стирати страх й зливатися серцями.
Немає сенсу вірити в дива,
Коли ховаєш магію в долонях.
Ти вже не свій і я вже не своя-
І все навхрест сплелось у наших долях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2010
автор: Вікторія