9 Травня. пам*ять по війні.
Хто згадує пропавших і убитих,
Хто йде парадом в блиску орденів,
Ну а для кого привід щоби випить.
По телевізору салюти у містах,
Гримлять вівсю старі радянські марші.
Тут радість, сміх - там сльози на очах,
А там он чарка і солдатська каша.
А он стоїть, обпершися на пліт,
Дідусь старенький, озирає площу.
Він дотепер воює ще з тих літ
І свічку ставить кожен рік на прощу.
Та не за мертвих ставить - за живих,
Щоб спам*ятались у одвічній злобі
Й почули те, що час іще не встиг
Сховать навіки від свого народу.
Він помішав. Згадав як все було,
Як захищали вони свою землю,
Як по ночах лиш бачились з селом,
З родинами віталися натемно.
Як на роки забув своє ім*я
І лише псевдо знали його друзі,
Не ради втіхи, а щоби сім*я
Не опинилась в заполярнім крузі.
Як всеньку юність розгубив в лісах,
Як доостанку бивсь з всіма на світі,
Як захищав жовто-блакитний стяг
І як на ратуші хотів його уздріти.
Пройшли роки, етапи позаду,
Полон, катівні і сибірські нари...
І лопотить он прапор на плацу,
Йдуть в орденах вчорашні комісари.
А він так й залишився у тіні,
Ціле життя в підпіллі, без імення.
Спиніться віддавать почесть війні!
Загляньте в очі правди сьогодення!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198758
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.07.2010
автор: Борода