І дощ пішов,
Заляпотів об Землю.
Змиває засум зливою з душі.
І ніч стоїть,
І в грудях мабуть темно,
Але ж звідкільсь вигулькують вірші
І я пишу, не знаючи навіщо.
Пишу тай все,
Вхопивши олівця.
Іду під дощ,
Бажаю – хай вперіще,
Омиє душу, розум... І, слівця,
Нехай простого,
Надихне дощище.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198768
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.07.2010
автор: Бондар