найрідніше

Вишневим  цвітом  облетіли  
Шкільної  юності  літа,
Та  знов  до  отчого  порогу  
Одна  стежина  поверта.

На  тій  стежині  в  чистих  росах
Купалось  сонце,  мов  дитя,  
Топтали  наші  ноги  босі
Шлях  у  незвідане  життя…

…Упав  на  скроні  срібний  іній,
В  очах  прожитого    печать,
Та  поруч  знову  шкільні  друзі,
І  серцю  хочеться  співать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198823
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.07.2010
автор: білоус