Нахилити
порцелянову голову
убік
і сміятись?
Замовити ще одну чашку
і слухати?
Вибачатись?
Закидати руки за голову
і артистично
божитись?
Робити великими пластмасові
очі?
Чи взяти і розбитись?
Зішкрябати кляту фарбу і...
впускати проблиски світла?
А потім Сидіти і ревіти,
бо це нікому не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198829
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.07.2010
автор: Мойра