Прогулянки полем ромашко-волошковим,
Де ноги стьобає нам петрів батіг,
А юність-веселка в заграві хмельовій
Любовним дурманом збиває нас з ніг
У шовк споришу, прохолоднії шати,
Щоб слухать, так кажуть, траву як росте,
Витою берізкою нас колихати,
Стомити любов'ю, все інше-пусте!
Любисткові коси упали у трави.
М'ятної купелі на тілі роса,
Зосталися долі зомлілі отави
І скроплена маком дівоча краса.
Прогулянки полем ромашко-волошковим...
У долі на згадку залишили слід,
Де юність-веселка в заграві хмельовій
Любовним дурманом збивала нас з ніг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2010
автор: tatapoli