Від заходу до сходу одна держава,
Від заходу до сходу одна нація,
Але нема в державі цій закону права,
Лиш заклик голослівний, лише прокламація.
Людина тут є все, шануй її свободу, -
Говорять нам обранці, вибрані пани.
Вдягнули нам ярмо й кайдани для народу,
Вся влада є від Бога, а вони його сини.
Чому спокійно так віддали свою волю,
Впряглися й тягнемо невільні бурлаки,
Розорані могили пращурів і ми йдемо по полю,
Де дикий степ? Діду, то правда що ми були козаки?
Стара як світ історія тої спокути,
Ти є людина і усмішку маєш ти одну.
Невже забули що також звемося люди?
Цей сон триває довго, може час прокинутись зі сну.
20.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198908
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.07.2010
автор: КРІПАКОС